§ 8. ВИДИ РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Ремонтують автомобілі за потребою, бо ремонтні роботи різні за змістом і необхідність у них виникає нерегулярно.

Потребу в ремонті автомобіля чи окремих агрегатів визначає його технічний стан під час контрольних оглядів, що проводяться після встановленого для кожного виду ремонтів мінімального між­ремонтного пробігу. Положенням про технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту встановлено два види ремонту автомобілів: поточний і капітальний. Обидва виДи ремонту можуть виконуватись як для окремих агрегатів, так і для автомобіля в ці­лому.

Поточний ремонт автомобіля має на меті заміну або ремонт не­справних деталей, вузлів і агрегатів. Капітальний ремонт автомо­біля (агрегата) полягає в повному розбиранні його на агрегати і вузли, а останніх — на деталі; сортуванні і ремонті або заміні деталей; комплектуванні, складанні і випробуванні агрегатів; складанні та випробуванні автомобілів. Капітальний ремонт по­винен забезпечити повне відновлення технічного стану автомобіля.

Норми міжремонтних пробігів. Незважаючи на те, що потреба в ремонті визначається за фактичним технічним станом автомобіля, для кожної марки встановлена норма про­бігу до капітального ремонту. Для автомобілів, які після проход­ження встановлених міжремонтних норм пробігу мають хороший технічний стан, комісія за участю водія, за яким закріплено авто­мобіль, може допустити його до дальшої експлуатації з установ­ленням додаткового (понад норму) пробігу до рбмонту. На капі­тальний ремонт автомобіль направляють за умови, що його про­біг до ремонту не менший за встановлену норму. Для нових автомобілів середній пробіг до капітального ремонту становить: ГАЗ-21 і ГАЗ-24 — 155 тис. км, «Москвич-408» — 100 тис. км, «Москвич-412» — 125 тис. км, ГАЗ-53А — 150 тис. км, ГАЗ-51А — 135 тис. км, ЗИЛ-ІЗО — 200 тис. км. Якщо ці автомобілі вже нройшли один капітальний ремонт, то норми пробігу до наступ­ного капітального ремонту зменшуються і становлять відповідно 120, 80, 100, 125, 110 і 165 тис. км.